Тиждень у Бессарабії

У серпні 2018 року ми з другом здійснили тижневу подорож Бессарабією на велосипедах. Ми не мали на меті проїхати дистанцію якнайшвидше – хотілося просто познайомитися з цим сонячним краєм і насолодитися його гостинністю. Цього вдалося досягти на 100%: море вражень, різні типи ландшафту та рівні побутового комфорту, пригоди й матрасний чілаут, смачні й дешеві локальні продукти, привітні люди та відчуття свободи, яке дарує автономний похід – усе склалося у незабутню картину. Втім, у мережі про Бессарабію пишуть мало, і якщо ви їдете туди вперше, може виникнути багато питань, на які просто ніде знайти відповіді. Цим звітом я спробую закрити принаймні ті, з якими стикнулися ми самі.

Деталі подорожі

Маршрут: Білгород-Дністровський – Затока – Курортне – Лебедівка – Рассєйка – Катранка – Приморське – Вилкове – Кілія – Ізмаїл

Тривалість: 7 днів (при бажанні можна скоротити до 5)

Кілометраж: 232 км

Набір висоти: 746 м

Велосипеди:

Cannondale Trail Tango 7 27,5'' / покришки Continental Speed King

Magellan Polaris 26'' / покришки Schwalbe Table Top Performance

Питання №1. Чи можна їхати по косах?

Відповідь: Так. Близько 70 км нашого маршруту пролягало по пляжах вздовж лінії прибою. Їхати там можна, але потрібні покришки не нижче середнього рівня – і чим лисіші, тим краще. Плюс, таке безумство можна дозволити собі лише влітку і при хорошій погоді, коли вимочені хвилями речі швидко просихають. Особливо якщо ви їдете з баулами. Також важливо враховувати напрямок вітру, інакше мордодуй перетворить вашу поїздку на пекло. 

Вага велосипеда з баулом має бути мінімальною. Це зменшує шанси загрузнути в піску. Наші баули вийшли десь по 6 кг на брата: намет, спальники, каремати, газовий балон 230 г, майже невагомий пальник Optimus, ліхтарики, посуд, одяг, косметичні засоби, аптечка людська, велоаптечка (отут економити не варто), їжа, ніштяки, вода. Балон із пальником треба брати обов’язково, оскільки значна частина прибережної території Бессарабії – заповідна. Це тягне за собою кілька наслідків, про які я розповім нижче. Але просто повірте – балон треба брати. Ще з обов'язкового: репелент, кофта/сорочка з довгим рукавом, крем від сонця (thanks, cap), багато мастила для ланцюга, пара десятків латок (на кожного) або герметик у камери. Павербанк не знадобився, заряджалися у прибережних кафе. Їжу купували на перехід до наступного села, щоб не тягти зайвого. Запасати воду довелося лише раз – на дорогу по "Тузловських лиманах". Решту часу можна регулярно поповнюватися у селах. Такий от реквізит.

Іще одна заувага. Якість офіційних доріг у Бессарабії в принципі ранжується від поганої до дуже поганої, тому мандрівникам на шосерах тут буде несолодко (окрім відрізку Приморське – Вилкове, де раптом виникає хороший асфальт – і так само раптом зникає). Тому ласкаво просимо шукачів пригод на МТБшечках, а шосерам залишимо їхню Бориспільську трасу :)

Ну що, погнали? День 1 >>